Каваців та ще 5 футболістів-професіоналів, які виступали у Чемпіонаті Стрийщини. Частина 1

Каваців та ще 5 футболістів-професіоналів, які виступали у Чемпіонаті Стрийщини. Частина 1

Існує думка, якщо розпочав або опустився грати футбол до сільського районного рівня, то шляху в професіональний спорт вже немає.

Пропонуємо вашій увазі шість прикладів зі Стрийщини, які показують абсолютно протилежне.

Станіслав Гончарук

Уродженець села Лисовичі. Послужному списку якого може позаздрити кожен, «Динамо» Київ, «Чорноморець» Одеса, ФК «Львів», «Закарпаття» Ужгород, «Зірка» Кіровоград, «Вісла» Пулави (Польща), «Скала» Стрий. У стрийській команді Станіслав був двічі. Спочатку в сезоні 2010/11, друге пришестя Гончарука у «Скалу» сталося у чемпіонаті Другої ліги 2013/14.
У сезоні 2014 Станіслав повернувся до самого початку  і виступав за рідну команду у Чемпіонаті Стрийщини – ФК «Ватра» Лисовичі (сьогодні ФК «Лисовичі»). Саме завдяки його грі і забитим м’ячам лисовицька команда фінішувала у регіональній першості на четвертому місці і вийшла з групи. У 2014 році Лисовичі дісталися до ¼ кубка Незалежності, поступившись в двоматчевій дуелі «Січі» із Добрян (сьогодні «Буря Січ» Добряни). Навіть не дійшовши до фіналу, Станіслав Гончарук отримав «золоту бутсу» турніру, наколотивши у ворота суперників 11 м’ячів.

Зі слів партнера по команді: «Якби не він, ми б не були настільки високо».

гончарукСтаніслав Гончарук у грі за ФК “Ватра” Лисовичі, 2014 рік

Повернення у сільський футбол Гончарука було нетривалим. Одразу після завершення групового етапу він вирушив підкорювати канадські простори. Ігор Яворський, який не задовго до того очолив «Торонто Атомік», включив лисовицького виконавця в свою «українську делегацію» (більшість гравців «Атоміка» – українці).

_DSC8200ФК “Торонто Атомік”, 2015 рік

Погравши в Канаді один сезон, Гончарук став помічником головного тренера Василя Іщака, котрий до того тренував у структурі «Чорноморця».

Наразі Станіславу всього 27. Можливо, зараз він взяв коротку паузу, щоб попробувати себе в ролі тренера, а вже згодом повернеться у професійний футбол.

Роман Микитин

Народився в  селі Семигинів. На ранньому етапі своєї кар’єри встиг пограти в ДЮФЛ за моршинську «Скалу». З 2013 року виступав в чемпіонаті Львівської області за «Карпати» Доброгостів/Дрогобич та «Бори» з Боринич. У послужному списку Микитина є також команда, яка свого часу наробила галасу на Стрийщині та й в області загалом – «Матриця» Добряни.
В періоді з 2011/2012 виступав за ФК «Дуліби» (сьогодні «Спортинг» Дуліби) з якими став тріумфатором «Осіннього кубка Стрийщини-2011» та чемпіоном нашого регіону в 2012 році. У 2014 підсилив рідну команду «Юність» з Семигинова, з  якою дістався до півфіналу плей-офф Чемпіонату Стрийщини.

Зі слів одного з вболівальників: «Він оббігає їх, наче на велосипеді».

микитин Роман Микитин у грі за “Юність” Семигинів, 2014 рік

 У сезоні-2015 провів декілька матчів за «Сяйво» з Лисятич, але нічим особливим не запам’ятався.
З 2015 почався новий етап в кар’єрі Романа Микитина – він приєднався до команди «Сталь» із Жешова («Stal» Rzeszów), яка виступає в третьому за силою польському дивізіоні. Згодом перейшов у «Віслу» Сандомир («Wisła» Sandomierz), яка є учасником Східної групи, Третьої Ліги(IVдивізіон) малопольсько-светошинського округу .

роман-микитинРоман Микитин у грі за «Віслу» Сандомир («Wisła» Sandomierz), 2015 рік

Зараз Микитину 25 – найкращі роки для футболіста. Можливо, з часом ми побачимо його і в найвищих Лігах Польщі, а то й кращих чемпіонатах Старого Світу.

Ярема Каваців

Уродженець села Угерсько. З 2000 року по 2003 рік виступав у ДЮФЛ за УФК (Львів). Перший тренер — Ярослав Дмитрасевич. Паралельно з навчанням у ЛУФК грав за команду рідного села — «Будівельник» Угерсько. У 2003 році перейшов в «Раву» з міста Рава-Руська, команда виступала у Другій лізі. У Другій лізі дебютував 5 жовтня 2003 року в матчі проти київської «Оболоні-2» (0-0). Відігравши два сезони за «Раву» 19-річний футболіст перейшов до запорізького «Металурга» підписав контракт на три роки. В основному виступав за дубль, також грав за «Металург-2» у другій лізі. У чемпіонаті України дебютував 10 червня 2007 року в матчі проти ФК «Харків» (3-1). У червні 2008 року перейшов у ФК «Львів», відіграв три матчі і доклав зусиль, щоб команда вийшла в Прем’єр-лігу. Ярема допоміг львів’янам в пам’ятному дебютному матчі в найвищому українському дивізіоні обіграти минулорічного чемпіона – «Шахтар» Донецьк (2-0).

У березні 2009 року провів три гри за дубль донецького «Металурга», а 24 березня 2009 року перейшов в єреванський «Бананц», дебютував у Прем’єр-лізі в матчі проти «Пюніка» (0-2). 2 липня 2009 дебютував у Ліги Європи в матчі проти боснійського клубу «Широкі Брієг» (0-2), за підсумком двох матчів «Бананц» вилетів з турніру. 31 серпня 2009 року підписано контракт з маріупольським «Іллічівцем», отримав 23 номер. У 2011 році в літнє трансферне вікно повертається в «Бананц», підписавши з клубом контракт до закінчення року.

В період з 2012-2015 виступає за чернігівську «Десну».  Відіграв за «сіверян» 85 матчів і зумів відзначитися 8-ма забитими м’ячами.

Паралельно з матчами за «Десну» у 2014 році, Каваців в літнє міжсезоння виступав за рідний клуб – «Угерсько». З командою зумів стати володарем «Кубка до Дня Незалежності» та «Осіннього кубка».

каваців
Ярема Каваців у грі за ФК “Угерсько”, 2014 рік

У 2015 поповнив склад кіровоградської «Зірки», яка після 18-ти турів із 34-ма заліковими пунктами очолює Першу Лігу.

ФК "Зірка" Кіровоград, 2015 рікФК “Зірка” Кіровоград, 2015 рік

Ось такими були перші три герої нашого блогу. Наступну частину очікуйте згодом.

Поділитися новиною в соц мережах:
Залишити коментар:

Залиште коментар

(Обовязково)